Почнемо з вибору сировини. Звичайно ж, керамічну плитку роблять із глини. Вона може бути різною — від жирної, дуже пластичної, до худої, що ламається і з працею приймає потрібну форму. Для керамічної плитки вам потрібна «золота середина» — середньопластична глина, яка і форму прийме, і при випалі не розірветься.
Можна взяти жирну глину і додати до неї трохи піску, шамоту або пемзи, щоб отримати відповідний за всіма параметрами матеріал. Далі глину потрібно залити водою і залишити так на кілька днів. Після перемішати, розім’яти, дати відлежатися в щільно закритому поліетиленовому пакеті і тільки потім з вже підготовленим матеріалом приступати до роботи.
Щоб зробити рівну плитку однакового розміру, вам потрібні форми. Відмінно підходять силіконові, їх нескладно знайти в господарських і будівельних магазинах. Глина щільно укладається в форму, надлишки видаляються. Рівень глини повинен точно збігатися з краями форми. Допоможуть вирівняти шар матеріалу ніж чи різак.
Далі плитку просто залишають висихати, поки вона не стане помітно світлішою і не затвердіє. Якщо щось пішло не так, на даному етапі сирець можна просто знову розмочити водою і виправити.
Третій етап – випал. Потрібна температура мінімум в +850 °С. У звичайній духовці плитку не запечеш, потрібна муфельна піч. Коштують вони чимало, але можна скористатися орендою або попросити запекти плитку в місцевій лабораторії, на виробництві, якщо там працюють знайомі. Перший випал називають бісквітним, тому що з глини випаровується волога і вона стає по текстурі схожа на запечене тісто. Саме випал надасть плитці потрібну міцність і твердість.
Власне все, після випалу у вас вийде проста теракотова плитка, шорстка, придатна для укладання на підлогу. Якщо хочеться отримати декоративну плитку, потрібно покрити її глазур’ю і знову запекти, щоб закріпити цей шар. Глазур можна зробити з порошку скла, каоліну і триполефосфату, розведеного з водою. Можна придбати готові суміші. Плитка з глазур’ю стане красивою, глянсовою, але для підлоги вже не підходить – можна послизнутися. Плитку, до речі, можна декупажувати.
Гарна, якісна плитка ручної роботи дуже цінується. Можна навіть кустарне виробництво відчинити. Все, що для цього знадобиться – муфельна піч. Решта сировини та інструменти прості, доступні і коштують недорого.
